четвер, 21 лютого 2019 р.

...Матусю, вибач за чорну хустину,
За те, що від нині будеш сама.
Тебе я люблю. І люблю Україну,
Вона, як і ти, була в мене одна.
Горять свічки, розриваються серця від болю,
течуть сльози – Небесна Сотня, ми лишилися жити, а вони пішли. Вони можливо молились різним богам, були народжені різними народами, та стікаючи кров’ю, дивлячись в лютневе небо, вони вже були Братами. І ми зобов’язані пам’ятати їх, кожен з нас до свого останнього дня. Ми зобов’язані переказувати за них своїм дітям і внукам, щоб Герої жили! Жили в наших серцях і душах! Бо Герої не вмирають!
До Дня Героїв Небесної Сотні кульпрацівниками с.Бобівці проведена година пам'яті: " Небесна Сотне, ви тепер святі"
В бібліотеці оформлена виставка-реквієм: " Герої не вмирають, просто йдуть..."

Немає коментарів:

Дописати коментар